flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Порядок взаємодії суду з представниками ЗМІ

Журналістська діяльність по висвітленню судового процесу має певні рамки, виходячи за які вона може перетворитися на втручання – безпосереднє чи опосередковане – у судові процедури.
Проблема полягає у визначені тієї межі, за якої право на свободу слова перетворюється на перешкоджання діяльності представників судової влади, а іноді – на пособництво потенціальному порушникові закону у його намаганнях виправдатися.
Суцільна дискредитація суддів, суддівських дій та рішення суду шляхом однобічної критики, наслідком якої є повний підрив довіри не тільки до окремого суду, а й до всієї судової системи загалом спричиняє, у підсумку, глибоку недовіру до всіх, без виключення, рішень суду.
Очевидно, що такі прийоми журналістської діяльності не сприяють розгляду та вирішенню судових питань, в тому числі й тих, що мають великий резонанс у суспільстві.
Можливим вирішенням цієї проблеми можуть бути наступні рекомендації журналістам та громадським діячам/правила висвітлення та межі втручання у судовий процес з боку представників засобів масової інформації, що були вироблені на базі українського законодавства про інформаційну сферу та відповідних рішень, ухвалених Європейським Судом з прав людини:
1.Інформація, яка надається журналістом чи громадським діячем для широкого загалу, проте не підкріплена достатньою аргументацією, є потенційним правопорушенням, що тягне за собою юридичну відповідальність. У національному законодавстві це правило регулюється пунктом (б) статті 60 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», а також відповідними пунктами Законів України «Про друковані засоби масової інформації», «Про інформаційні агентства». Опосередковано цього правила торкається і стаття 63 Закону України «Про телебачення та радіомовлення». Такий підхід затверджений і Європейським Судом з прав людини (ЄСПЛ) по справах «Обершлік і Прагер проти Австрії», «Шопфер проти Швейцарії», а також пунктом 40 розділу (d) Висновку № (2001) 1 Консультативної Ради Європейських Суддів (КСЄС).
2.Інформація, яка надається журналістом чи громадським діячем для широкого загалу, може стати безпосереднім чи опосередкованим елементом тиску на суддю, що може мати ефект зворотній тому, який очікують особу, що оприлюднили цю інформацію. Така можливість розглядається у Законах України: «Про телебачення і радіомовлення» (п.(з) статті 59 та п.(г) статті 60, стаття 63), «Про друковані засоби масової інформації (п.4 статті 26, п.5 статті 41 частини другої ), «Про інформаційні агентства» (п.3 статті 34 розділу четвертого). Такий підхід затверджений і Європейським Судом з прав людини (ЄСПЛ) по справі «Де Хаес та Гійселс проти Белгії».
3.Журналістам та громадським діячам слід додержуватись самоцензури під час виступів, коментарів, оприлюднень інформації, обвинувачень на адресу судді, оскільки вони несуть відповідальність за кожен із вищезазначених вислові та порушують пункт 5 частини другої статті 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації», що визначає порушенням законодавства України про друковані засоби масової інформації зловживання правами журналіста. Аналогічне положення міститься у пункті 3статті 34 розділу четвертого Закону України «Про інформаційні агентства». Такий підхід також затверджений рішенням ЄСПЛ по справах «Вераат проти Нідерландів» та «Барфод проти Данії».
4.Заборона на вживання у статтях, теле- та радіо сюжетах оціночних суджень, що можуть бути критично сприйнятими суспільством. Щоправда дане правило має певні суперечності між законодавством України та рішенням ЄСПЧ, що полягає у визнанні статтею 30 частини четвертої Закона України «Про інформацію» звільнення особи від відповідальності за висловлення оціночних суджень. Втім, згідно пункту 2 цієї статті, воно не поширюється на наклеп, а також на суб’єктивну думку, висловлену в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію. Згідно рішенню ЄСПЧ по справі «Педерсен та Бадсгард проти Данії» висловлення оціночного судження може бути визнано правопорушенням, якщо не мало під собою ніякого достатнього підгрунття. З урахуванням принципу про перевагу міжнародного законодавства над національним у спірних правових питаннях орієнтиром при вирішенні даної суперечності повинно слугувати рішення ЄСПЛ.
5.Уникнення розповсюдження інформації що ставить під сумнів репутацію та неупередженості суддів. Йдеться про спроби зруйнувати репутацію судді та усунути його від розгляду справи шляхом звинувачень у неупередженості на основі суб’єктивних обвинувачень, провокативних дій та викривленні інформації про суддю як особу що приймає судове рішення. В національному законодавстві таке порушення розглядається у Законах України «Про інформацію», «Про телебачення та радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації», «Про інформаційні агентства» в частині перевірки отриманої інформації, перевищенні повноважень журналіста, розповсюдження наклепу, заборони на поширення матеріалів, що упереджують рішення суду, заборони розголошення інформації про приватне життя громадянина без його згоди. Такий підхід наявний у рішенні ЄСПЧ по справі «Торгер Торгерсон проти Ісландії».
Особливості:
По-перше, хибним є переконання більшості представників наших ЗМІ та громадських організацій проте, що тільки наша судова система містить певні вади здійснення судочинства/судового процесу. Наявність значної кількості позовів стосовно аналогічних проблем судової системи, подані окремими журналістами, видавцями та громадськими діячами із Західної Європи проти своїх держав до ЄСПЛ засвідчує, що й у європейській спільноті є певні претензії до своїх національних судових систем. Таким чином перебільшення та абсолютизація проблем українського судочинства у порівнянні, наприклад, із певними європейськими країнами є неприпустимими.
По-друге, публічний статус судді не означає, що він не має права на особисте життя. Тому наявність певних вимог до судді з огляду на його статус не дає, тим не менше, підстав для перевищення межі втручання в приватне життя. З метою уникнення таких проблеми необхідно зберігати певний баланс у запитах на інформацію про приватне життя судді загалом чи окремі його сторони. Такий баланс в кожному окремому випадку індивідуальний.
По-третє, журналістам та громадським діячам слід розуміти, що огульна критика судової системи загалом та окремих суддів зокрема навряд чи буде сприяти позитивним змінам в національному судочинстві. Наявність розумної дискусія між представниками громадськості та судової влади дає можливість перейти від такої огульної критики до більш конструктивного розуміння проблем, які наявні в судовій системі.
  

Межі втручання та порядок висвітлення судових процесів 

 

 

Додаток 1.

 

    Клопотання

  про надання дозволу на проведення фото- і кінозйомки, теле-, відео-,

звукозапису на відкритому судовому засіданні

 

Судді-доповідачу у справі №_________/

Голові Апеляційного суду Одеської області

_______________________________

(зазначається номер справи),

що призначена до судового розгляду

колегією суддів

Апеляційного суду Одеської області.

Журналіста / ЗМІ

(ПІБ) (Назва)

КЛОПОТАННЯ

У Апеляційному суді Одеської області на (час та дата слухання справи) призначено до судового розгляду справу № (зазначається номер справи) щодо (якщо відомо коротко зазначається суть справи).

Засоби масової інформації покликані інформувати громадськість про важливі події, що відбуваються у суспільному житті країни.

З огляду на зазначене та керуючись ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України  / ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України звертаємося до Вас із проханням надати дозвіл працівникам (повна назва ЗМІ) на здійснення фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису в залі судового засідання під час розгляду зазначеної справи з метою підготовки репортажу.

На судовому засіданні будуть присутні:

(зазначаються прізвища та ініціали журналіста, оператора чи фотографа, які будуть присутні на судовому засіданні).

 « __»_____________20  ___р.                                                                                                        Підпис

 

 

Додаток 2.

  Клопотання

про надання дозволу на проведення фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису у приміщеннях суду (вестибюлі, коридорах, сходах) та на території, прилеглій до будівлі суду

 

Голові Апеляційного суду Одеської області

_________________________________

Журналіста / ЗМІ

(ПІБ)  (Назва)

 

 

Засоби масової інформації покликані інформувати громадськість про важливі події, що відбуваються у житті держави.

З огляду на вищезазначене та на те, що проведення заходів, що становлять суспільний інтерес, заплановано в Апеляційному суді Одеської області, (дані про захід),  звертаємося до Вас із проханням надати дозвіл працівникам (повна назва ЗМІ) на здійснення фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису у приміщеннях суду (вестибюлі, коридорах, сходах) та на території, прилеглій до будівлі суду, з метою підготовки репортажу.

 « __»_____________20  ___р.                                                                                              Підпис

 

Додаток 3.

 

Інформаційний запит про надання інформації щодо діяльності

Апеляційного суду Одеської області

  

Вихідний номер і дата                                                                                                            

Голові Апеляційного суду Одеської області

_________________________________

                                                                                              (ПІБ журналіста/назва ЗМІ)

_______________________

(Поштова адреса журналіста/ ЗМІ)

_______________________

                                                                                                              (Контактний телефон журналіста/ ЗМІ)

_______________________

 

Керуючись ст. 34 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про інформацію» та ст. 34 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» прошу надати інформацію про діяльність (назва суду)___________________(або його посадової особи)________з питань_____________________________________________.

(перелік питань в контексті теми для публікації чи журналістського розслідування). 

« __»_____________20  ___р.                                                                                                      Підпис

 

Шановні представники засобів масової інформації!

 

Апеляційний суд Одеської області завжди сприятиме журналістам у виконанні ними професійних обов’язків. У відповідь ми просимо представників мас-медіа, які відвідують приміщення суду, дотримуватися певних правил поведінки в суді, процесуальних вимог, передбачених законодавством та загальноприйнятих морально-етичних норм.

Впевнені, що разом ми зможемо достойно виконувати важливу суспільну функцію – повно та оперативно інформувати громадськість про хід розгляду соціально значущих справ в судовому порядку. 

Як відомо, частина 7 статті 129 Конституції України, статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 7, 12 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 8 ст. 6 Цивільного процесуального кодексу України, статті 20 КПК України передбачають, що судовий розгляд та вирішення справ мають здійснюватись гласно й відкрито,крім випадків, установлених процесуальним законом.

Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.

Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.

Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Відповідно до чинного процесуального законодавства України, якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення.

До речі, кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

Рішення апеляційного суду Одеської області вчасно розміщуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.

Звертаємо Вашу увагу, що для здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню представникам ЗМІ потрібно звернутися із клопотанням до головуючого судді по справі (зразок клопотання також розміщено на спеціально обладнаному стенді у приміщенні суду).

Перед початком судового засідання Ви можете налаштувати апаратуру, але ввімкнути її дозволяється після оголошення судом ухвали про дозвіл фото- та відео зйомки. Клопотання про фото- та відео зйомку розглядається на початку судового засідання.

Для здійснення прямої радіо- чи телетрансляції судового засідання представникам ЗМІ потрібно не менше ніж за добу звернутися також до адміністрації суду (голови суду чи керівника апарату суду) з проханням надати дозвіл на встановлення спеціального обладнання у приміщенні суду. Зазначені клопотання варто подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їх професійних обов’язків, зокрема, вирішити питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштувати місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ тощо. Звертаємо увагу на особливості фото- і відеозйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань. Відповідно до правил ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода  особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку  припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

Правила поводження представників ЗМІ під час судового засідання:           

Документи, клопотання та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Шановні, пам’ятайте, що присутні у залі судового засідання журналісти не є учасниками процесу. Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні (якщо вони не є стороною у справі) – просто спостерігачі, яким законодавством не надано можливості задавати питання суддям або сторонам у справі в ході судового засідання.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (ст. 129 Конституції України).

Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва відповідно до чинного процесуального законодавства України.