Порушення принципу юридичної певності – res judicata

Апеляційний суд Одеської області 01 грудня 2015 року (судді: Плавич Н.Д., Ващенко Л.Г., Колесніков Г.Я.) розглянув справу про зміну через три роки порядку користування жилими приміщеннями, що встановлений заочним рішенням суду першої інстанції від 28 листопада 2012 року, яке набрало чинності і виконано.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок про порушення принципу юридичної певності – res judicata.

В своєму рішенні від 01 грудня 2015 року колегія суддів зазначила, що одним із основних аспектів верховенства права, яке гарантоване  ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  є принцип юридичної певності, який вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені  під сумнів.

Юридична (правова) певність передбачає дотримання принципу res  judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися  для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень  (див. справа «Рябих проти Росії», заява №52854/99, рішення від 24.07.2003р.- пункти 51-52; справа «Науменко проти України», заява №41984/98,  рішення від 09.11.2004р. – пункт 91).

Змінивши через три роки порядок користування жилими приміщеннями, що встановлений заочним рішенням суду від 28.11.2012р., яке набрало чинності і виконане, шляхом заміни зазначеного рішення, що є по суті прихованою апеляцією, суд першої інстанції порушив принцип правової певності (визначеності) судового рішення - res  judicata, згідно якому жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Сама по собі можливість двох поглядів на один предмет не є  підставою для повторного  розгляду справи. Більш того, національний закон не допускає залишення в загальному користуванні осіб жилих приміщень, що здійснив суд першої інстанції.