Процесуальна справедливість

Очікувана правознавцями перспектива розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову після набрання рішенням суду чинності (законної сили), якщо у позові відмовлено, правового значення не має. 

Зміст справи:

15 жовтня 2014 року апеляційний суд Одеської області остаточно вирішив спір стосовно спадкового майна.  Рішення суду набрало чинності. 

В липні 2006року під час розгляду справи у суді першої інстанції для  забезпечення позову накладено арешт на спірне спадкове майно. За заявою однієї із сторін, в квітні 2015року, суд першої інстанції скасував вжиті заходи забезпечення позову.

Розглядаючи скаргу за апеляцією іншої сторони, яка посилалась на те, що вона належним чином не була повідомлена судом першої інстанції про слухання питання стосовно скасування вжитих заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції (Колесніков Г.Я., Вадовська Л.М., Ващенко Л.Г.) скасував ухвалу суду та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Право на справедливий розгляд передбачає слухання справи у присутності сторін. В той же час особа має право відмовитися від цієї гарантії - участі у цивільному процесі.

Проте, норми національного закону – Цивільно-процесуального кодексу України, і міжнародного - ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства і джерелом права в Україні, суд повинен виконати.

Суд першої інстанції порушив процедуру розгляду справи і не сповістив, як це передбачено ст. 154 ч.ч. 5, 6 Цивільно-процесуального кодексу України, апелянтку про слухання справи за місцем її фактичного проживання, яке зазначене в її численних заявах, що містяться в матеріалах справи. 

Тому суд апеляційної  інстанції у своїй ухвалі від 02 червня 2015року зазначив, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого не має відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням національного закону -  ст. 154 ч.ч.5, 6 ЦПК України, і ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно доступу до суду. 

Судом першої інстанції не забезпечена процесуальна процедуру розгляду цього питання, яка передбачає повідомлення сторін та їх заслуховування, тобто, надання можливості усно виступити у судовому засіданні.

Порушення принципу процесуальної справедливості є порушенням норми національного закону - ст. 154 ч.ч. 5, 6 Цивільно-процесуального кодексу України, і міжнародного - ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно доступу до суду.

З повним текстом рішення у цій справі можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua)