Опубліковано Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень"

9 січня 2025 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень» від 19 грудня 2024 року № 4173-ІХ, який набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.

У пояснювальній записці зазначено, що відповідний проєкт Закону розроблено з метою підвищення ефективності й удосконалення процесуальних стадій ухвалення та проголошення судових рішень, гармонізації національного законодавства щодо правил судочинства із законодавством країн Європейського Союзу. 

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. При цьому процесуальним законодавством передбачено право суду лише у виняткових випадках проголосити вступну та резолютивну частини рішення, відклавши складання повного тексту рішення на визначений законом строк. Повне рішення має відповідати скороченому, його вступна та резолютивна частини змінені бути не можуть, що, своєю чергою, спонукає суд у стислі строки ухвалити рішення з висновками по суті. Інколи у справах більшої складності, це призводить до правових помилок, які суд не може виправити самостійно, і такі помилки усуваються лише через оскарження та апеляційний, касаційний перегляд судових рішень.

Крім того, статтею 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення тощо. Водночас, положеннями статей 56 та 106 Закону № 1402-VIII до таємниці, що охороняється законом, уналежнено таємницю нарадчої кімнати. Однак закон № 1402-VIII не містить визначення таких термінів, як “таємниця нарадчої кімнати” та “нарадча кімната”. Такі визначення містяться у процесуальному законодавстві. Положеннями ст. 244 ЦПК України, ст. 219 ГПК України, ст. 227 КАС України визначено, що нарадча кімната - це спеціально обладнане для ухвалення судових рішень приміщення.

Варто зауважити, що в деяких наукових дослідженнях інститут “нарадчої кімнати” оцінюється як рудимент радянського законодавства. Через це, враховуючи потребу в забезпеченні координованості та збалансованості процесу удосконалення системи правосуддя з урахуванням подальшої гармонізації національного законодавства із законодавством Європейського Союзу, доцільно розглянути вилучення зазначеного інституту з процесуального законодавства.

Джерело