Заява, яка не відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України підлягає поверненню особі, яка ії подала

Статтею 396 КПК України встановлені вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга яка подається до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 2 цієї норми права в апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

До Одеського апеляційного суду надійшла заява О., в якій вона просила зобов`язати посадових осіб Лиманського ВП ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вимагання неправомірної вигоди головою садового товариства «Господарь».

Перевіривши заяву О. в порядку ст.398 КПК України апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.

Право на апеляційне оскарження особа реалізує шляхом подачі відповідної апеляційної скарги.

В свою чергу О. звернулась до Одеського апеляційного суду не з апеляційною скаргою, а з заявою, яка за своїм змістом взагалі не відповідає вимогам ст.396 КПК України.

В своїй заяві О. взагалі не зазначила, яке судове рішення вона оскаржує, не наводить відповідні доводи, а фактично просить апеляційний суд зобов`язати посадових осіб Лиманського ВП ГУНП в Одеській області вчинити певну процесуальну дію.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що з такою вимогою О. має звертатися до слідчого судді суду першої інстанції, в порядку ст.303 КПК України.

Вказані недоліки заяви С. унеможливлюють її розгляд і є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, апеляційний суд мав би залишити заяву О. без руху, з наданням їй достатнього строку для усунення зазначених недоліків.

Разом з тим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 19 вересня 2018 року по справі № 344/15549/17 звернула увагу на те, що нормами КПК України не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, на це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на вказані рішення (ч. 2 ст. 422 КПК).

Відповідно до частин 5 та 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, враховуючи те, що заява О. не відповідає вимогам ст.396 КПК України, а нормами чинного КПКУкраїни не передбачено можливості залишення такої заяви без руху, апеляційний суд вважає, що в даному випадку заяву О. слід повернути особі, яка її подала.

Пресслужба Одеського апеляційного суду