Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
10 жовтня 2017 року районний суд, із рішенням якого погодився апеляційний суд, частково задовольнив позов про відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю батька позивача від професійного захворювання.
У травні 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивувавши її тим, що він дізнався про правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові 2018 року. Згідно із цією постановою підприємство, з якого стягнуто моральну шкоду, є правонаступником прав та обов’язків іншого роботодавця, у якого батько позивача працював до того, як працевлаштувався у відповідача, а тому розмір моральної шкоди має бути збільшений.
Місцевий суд у вересні 2020 року скасував своє рішення від 10 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами і збільшив суму відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд задовольнив скаргу позивача, змінив рішення районного суду та збільшив розмір моральної шкоди.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.
Суд має право скасувати судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Наведені в заяві обставини щодо перегляду заочного рішення районного суду від 10 жовтня 2017 року в розумінні ст. 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, за яких може бути скасовано судове рішення за правилами розділу V глави 3 ЦПК України.
Суд першої інстанції наведених вимог закону не врахував. Апеляційний суд вказані недоліки суду першої інстанції не усунув і сам припустився помилок.
При цьому Верховний Суд зазначив, що суди порушили як ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і висновки Європейського суду з прав людини про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень суду.
Постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 212/4585/17 (провадження № 61-19463св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/98705267.
_03_03.png)
