Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Особа звернулася з позовом до Національної поліції України в особі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва та Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов’язання вчинити дії. Позивач вважав свої права порушеними, серед іншого, внаслідок дій відповідачів щодо повідомлення його в міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції до України для притягнення до кримінальної відповідальності.
Адміністративний суд першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати ВС для вирішення виключної правової проблеми стосовно характеру спірних правовідносин та юрисдикції цього спору.
Проаналізувавши норми законодавства, ВП ВС виснувала, що дії щодо скерування запиту про внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію повідомлення щодо міжнародного розшуку особи з метою арешту та подальшої екстрадиції до України, а також подальша інформаційна взаємодія відповідного правоохоронного органу, що звернувся з таким запитом (у цій справі НАБУ), із Національним центральним бюро Інтерполу в Україні не є публічно-владними управлінськими функціями. Зазначені відносини пов’язані із завданнями кримінального провадження.
У Великої Палати ВС не виникло сумнівів у тому, що НАБУ є суб’єктом владних повноважень. Однак у цій справі НАБУ не здійснювало публічно-владних управлінських функцій. Це свідчить про відсутність обов’язкової ознаки адміністративної справи згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Спір у цій справі виник, зокрема, у зв’язку з протиправними, на переконання позивача, діями та бездіяльністю НАБУ, вчиненими або не вчиненими останнім у межах кримінального провадження, тому перевірка правомірності таких діянь знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України). Окрім цього, проаналізувавши правові норми, що регулюють міжнародний розшук особи з метою арешту та подальшої екстрадиції, ВП ВС дійшла висновку про непоширення юрисдикції адміністративних судів на оскаржувані в цій справі дії та бездіяльність Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва.
Отже, за змістом відносини у цій справі не є владно-управлінськими, а оскаржувані дії та бездіяльність НАБУ й Департаменту випливають з відносин у рамках розслідування кримінального провадження. Тож ВП ВС констатувала, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а питання, які ставить перед судом позивач, можуть розглядатися за правилами КПК України.
Постанова Великої Палати ВС від 2 лютого 2022 року у справі № 826/15154/17 (провадження № 11-455апп2) –
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893127.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
_03_03.png)
