Постанова Верховного Суду щодо порушення права особи на перегляд судового рішення

Слідчий суддя місцевого суду відмовив особі та її представнику в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції представнику особи було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернуто апеляційну скаргу. Це судове рішення він оскаржив до Верховного Суду. На його думку, ухвала порушує право особи на перегляд судового рішення, визначене ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України.

Як зазначається в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС, яка розглянула касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, вказавши при цьому, що представник особи був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення і учасникам судового розгляду було роз'яснено строк та порядок оскарження судового рішення. Однак ці твердження є передчасними з огляду на таке.

Поза увагою апеляційного суду залишилося те, що 21 грудня 2017 року в судовому засіданні місцевого суду, в якому брали участь і потерпілий, і його представник, були проголошені лише вступна та резолютивна частини рішення, а повний текст ухвали був проголошений 26 грудня. Це, на думку колегії суддів ККС ВС, позбавило учасників кримінального провадження можливості якісно обґрунтувати свою думку щодо незгоди з висновками суду та викласти в апеляційній скарзі свої заперечення на мотиви прийнятого судового рішення.

Тобто суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, відмовляючи особі у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки такі строки слід рахувати з моменту отримання повного тексту рішення. Як стверджувалося в касаційній скарзі, потерпілий та його представник отримали повний текст ухвали суду першої інстанції тільки 27 грудня 2017 року, про що свідчать розписки в матеріалах провадження. Апеляційна скарга була подана наступного дня після отримання ними судового рішення.

Так, відповідно до ст. 376 Кримінального процесуального кодексу України, якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини. Повний текст ухвали має бути складений не пізніше пʼяти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження.

Крім того, про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено в її раніше складеній резолютивній частині. Однак ні у вступній, ні у резолютивній частинах згаданої ухвали місцевого суду не були вказані дата та час оголошення повного тексту рішення.

Згідно зі ст. 395 КПК України апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом пʼяти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду чи слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, які позбавили учасника процесу можливості оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, ставлять під сумнів законність такого рішення.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76673186.

Джерело