Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок апеляційного суду щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Вироком місцевого суду особа була засуджена за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) та ч. 1 ст. 186 (грабіж) КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років (на підставі ч. 1 ст. 70 КК України). На підставі ст. 75 КК України цю особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладено на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України. Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і постановив свій вирок – особа отримала покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.
Не погоджуючись із цим, потерпілий та засуджений звернулися до апеляційного суду із заявами про перегляд вказаного вироку за нововиявленими обставинами. Попередній вирок суду апеляційної інстанції було скасовано в частині призначеного покарання і особа отримала покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
У касаційній скарзі прокурор вказав, зокрема, на те, що апеляційний суд не мотивував, у звʼязку з чим вважає хворобливий стан бабусі засудженого нововиявленою обставиною, яка передбачена ч. 2 ст. 459 КПК України, оскільки вказана обставина не перебуває в будь-якому звʼязку з предметом доказування у цьому кримінальному провадженні.
ККС ВС задовольнив цю скаргу, скасувавши вирок апеляційного суду і призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що у заявах потерпілого та засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами зазначено, що на час ухвалення цього вироку апеляційному суду не була відома та обставина, що засуджений має на утриманні бабусю похилого віку, котра не може самостійно пересуватися через ускладнення її захворювань і потребує стороннього догляду, а також суд не досліджував того, що засуджений повністю визнав свою вину в скоєному, щиро розкаявся, у повному обсязі відшкодував шкоду потерпілому, який просив не карати його суворо.
Суд апеляційної інстанції постановив свій вирок, однак він не відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України.
Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано гл. 34 КПК України. У ст. 459 цього Кодексу наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Системне тлумачення положень статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об’єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному звʼязку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Однак суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяви потерпілого та засудженого про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами і скасовуючи його в частині призначеного покарання, не зазначив, який саме пункт ч. 2 ст. 459 КПК України він застосовує, не обґрунтував, чому важке захворювання бабусі засудженого є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 КПК України.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 127/29594/18 (провадження № 51-2364км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88103255
_03_03.png)
