Постанова ККС ВС щодо крадіжки, поєднаної з проникненням до телекомунікаційного колодязя

Крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням до колодязя кабельної каналізації електрозв’язку (телекомунікаційного колодязя), слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжку, поєднану з проникненням до іншого приміщення.

Такий висновок зробила Друга судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши та залишивши без задоволення касаційну скаргу захисника засудженого на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.

Згідно із судовими рішеннями троє осіб були визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Вони незаконно проникли до двох колодязів кабельної каналізації, з яких таємно викрали кабель телефонного зв’язку.

У касаційній скарзі захисник зазначив, що в діях його підзахисного, які вчинені у співучасті з двома іншими особами, немає такої кваліфікуючої ознаки, як «проникнення до сховища», оскільки будь-яких доказів, що каналізаційний колодязь охоронявся і що вільного доступу до кабелю не було, не встановлено.

У постанові ККС ВС йдеться про те, що для правильної кваліфікації дій засуджених у цьому кримінальному провадженні необхідно відповісти на два ключових питання: чи має колодязь кабельної каналізації електрозв’язку (колодязь ККЗ) ознаки «іншого приміщення» та/або «сховища» в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України і чи мало місце «проникнення».

Відповідаючи на перше питання, ККС ВС зазначив: конструкція ч. 3 ст. 185 КК України побудована таким чином, що кваліфікуюча ознака визначається від найбільш вузького поняття «житло» до більш широкого «інше приміщення» і до поняття «сховище». Така конструкція дала законодавцеві змогу охопити широкий перелік об’єктів, крадіжка з проникненням до яких утворює кваліфікований склад злочину.

Разом із тим ці поняття в деяких випадках можуть збігатися за обсягом. Так, поняття «житло» та «інше приміщення» охоплюються родовим поняттям «приміщення», а також поняття «житло» та «інше приміщення» можуть частково збігатися за обсягом із поняттям «сховище». Іноді житло або приміщення можуть мати певні ознаки сховища (оскільки в них може постійно чи тимчасово зберігатися певне майно), водночас сховище не обов’язково має бути розташоване в приміщенні.

Тому в цілях кваліфікації злочину за ч. 3 ст. 185 КК України встановлення факту крадіжки, поєднаної з проникненням до житла або іншого приміщення, не потребує подальшого встановлення і доказування ознак сховища.

Відповідно до законодавства кабельна каналізація електрозв’язку є спорудою, яка, в свою чергу, містить ознаки «іншого приміщення», оскільки призначена для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій. При цьому колодязь ККЗ зверху має закриватися люком, бетонною кришкою або іншим предметом, що перешкоджає вільному доступу до нього.

Отже, зіставлення визначень понять «інше приміщення» (в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України) та «колодязь ККЗ» дає підстави дійти висновку, що крадіжка, поєднана з проникненням до колодязя ККЗ, має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 185 КК як крадіжка, поєднана з проникненням до «іншого приміщення». Це виключає необхідність встановлення того, чи має колодязь ККЗ ті чи інші ознаки «сховища».

Що стосується другого питання, то ККС ВС зауважив таке. Згідно з положеннями нормативно-правових актів доступ до інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку (включаючи колодязі ККЗ) для сторонніх осіб заборонений. У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 569/1111/16-к, йдеться про критерії застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище».

Фактичні обставини цього кримінального провадження свідчать про те, що дії засуджених відповідають згаданим критеріям. Адже злочин вчинено у нічний час, особи потрапили до колодязя шляхом зсуву кришки люка, який свідчив про відсутність вільного доступу, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів. Тобто засуджені розуміли, що доступ до колодязя суттєво ускладнений для вільного та безперешкодного потрапляння до нього сторонніх осіб і права перебувати в такому колодязі вони не мають. Тому суди правильно встановили, що в цьому випадку мало місце проникнення до колодязя ККЗ.

Отже, дії засуджених були правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України. Термінологічне уточнення, що в цьому випадку проникнення до колодязя ККЗ охоплюється поняттям проникнення до «іншого приміщення», а не «сховища», не впливає на кваліфікацію.

Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 175/3057/17 (провадження № 51-9110кмп18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89793499.

Джерело