Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Прокурор оскаржив до Верховного Суду ухвалу апеляційного суду, якою особі, засудженій за вироком районного суду до 5 років позбавлення волі за повторне незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК України), було змінено покарання на інше − із застосуванням положень ст. 69 КК України та позбавлено особу волі на 2 роки 6 місяців.
На думку прокурора, під час призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд апеляційної інстанції не врахував особи обвинуваченого, зокрема того, що останній повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення, яке належить до категорії тяжких, має незняту та непогашену судимість, завдану потерпілому шкоду не відшкодував.
Касаційний суд уважає, що доводи прокурора заслуговують на увагу з огляду на таке.
Апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції, вказав, що обвинувачений провину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також є інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому, є невеликою.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особою злочину.
Проте ККС ВС не погодився з цим висновком, оскільки апеляційний суд достатньою мірою не врахував даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.
При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не навів переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті − виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Крім того, касаційний суд зазначив, що в разі підтвердження пред’явленого обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, застосування до особи положень ст. 69 КК України слід уважати необґрунтованим.
Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 724/1535/19 (провадження № 51-639км20) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90411088.
_03_03.png)
