flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Неякісне судове рішення є порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обгрунтованості

02 серпня 2019, 17:00

У липні 2019 року Одеський апеляційний суд (судді Колесніков Г.Я., Вадовська Л.М., Ващенко Л.Г.) ухвалив постанову, якою вирішив спір публічного діяча про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

   Зробивши висновок, що межі  допустимої критики політичного діяча та держслужбовця у статті засобу масової інформації не перевищені, суд апеляційної інстанції не погодився з доводами апеляційної скарги позивача.

   У справі постановлено дві окремих ухвали на адресу суду першої та апеляційної інстанцій для організації навчання суддів щодо якісного виготовлення процесуальних документів.

   Судом апеляційної інстанції встановлено, що повне судове рішення було складено суддею на одному аркуші, тому ним об’єктивно не могли бути дотримані вимоги ст.256 ЦПК України щодо змісту рішення суду, що може свідчити про недбале ставлення судді до складання рішення - найважливішого акту правосуддя.

У порушення правил п.8 ч.2 ст.265 ЦПК України, в описовій частині рішення суду не зазначені прізвища та ініціали представників учасників справи.

Всупереч положенням п.п.1,2,3 ч.3 ст.265 ЦПК України, судом першої інстанції у вступній частині рішення фактично продубльована назва позову позивача та не зазначені позиції позивача та відповідача (зокрема, стисло не викладений зміст позовних вимог та обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, а також зміст заперечень одного із відповідачів та його представника); не зазначені заяви, клопотання учасників цивільного процесу; не зазначені інші процесуальні дії у справі (уточнення позивачем позовних вимог; прийняття судом ухвали про заміну одного із відповідачів тощо).

Нехтуючи приписами п.п.1-4,6 ч.4 ст.265 ЦПК України, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення не зазначив:

  • фактичні обставини, які ним встановлені та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
  • докази, які ним відхилені та мотиви їх відхилення;
  • мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
  • чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;
  • норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Зміст рішення суду першої інстанції свідчить про те, що головуючий суддя переконаний в тому, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, не потрібно виконувати вимоги, які закон висуває до вступної та описової частин рішення, а у мотивувальній частині рішення достатньо зазначити лише норми права, роз’яснення однієї з постанов Пленуму Верховного Суду України та викласти голослівний висновок про відмову у позові з тих підстав, що розповсюджена інформація (зміст якої взагалі не викладено) носить оціночний характер.

Оскільки суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення не здійснив юридичної оцінки всіх фактичних обставин справи та доводів позивача і відповідача, наявних у справі доказів, в тому числі показання допитаних судом 5 свідків, оскаржуване рішення доповнено апеляційним судом в частині мотивів та підстав відмови у позові.

Крім того, апеляційний суд (на якого суд першої інстанції фактично повністю переклав свій обов’язок мотивувати рішення суду) звертає увагу, що для учасників справи постановлення немотивованого (недостатньо мотивованого) рішення означає, що доводи та аргументи, а також надані для доведення певних обставин справи докази, не були почуті та належним чином оцінені судом.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що професійність суддів є головною гарантією високої якості судових рішень та вимагає високого рівня юридичної підготовки суддів.

Невід’ємними складовими судового рішення є зрозумілість та умотивованість.

Щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінки фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть впевнені, що їхню справу було розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.

Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою — це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в зрозумілому стилі, доступному для всіх.

Судові рішення повинні бути умотивованими. Якість судового рішення залежить головним чином від якості його умотивованості. Належна умотивованість є обов’язковою вимогою, якою не можна нехтувати в інтересах швидкого розгляду справи.

Виклад мотивів прийняття рішення не лише полегшує розуміння судового рішення та сприяє визнанню сторонами його суті, а й є насамперед гарантією проти нелегітимних рішень (свавілля).

По-перше, виклад мотивів зобов’язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його законність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система.

Мотиви прийняття рішення повинні бути узгодженими, зрозумілими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку мотивації, яка привела суддю до ухваленого ним рішення.

Умотивованість повинна засвідчувати дотримання суддею принципів, сформованих Європейським судом з прав людини, а саме: повагу до права на захист та права на справедливий суд.

При викладі мотивів для прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто на кожен окремий пункт вимог та на аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатися у тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.

З точки зору змісту судового рішення, воно повинно містити дослідження фактичних обставин та питань права, що лежать в основі спору.

Виходячи з положень ст.6 Конвенції про право на справедливий суд, рішення суду повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу, оскільки Конвенція передбачає не теоретичний захист прав людини, а має на меті гарантувати максимальну практичну ефективність цього захисту.

Таким чином, якість судового рішення - це показник знань, умінь, навичок, здібностей судді, які в кінцевому підсумку свідчать про його інтелект і компетентність.

 

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером 523/2252/16-ц.

 

Прес-служба Одеського апеляційного суду