Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними, та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, розглянувши кримінальне провадження за касаційними скаргами захисників двох осіб, засуджених за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 437 КК України (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни); ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни); ч. 3 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини); ч. 2 ст. 260 КК України (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань) і ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Як установили суди попередніх інстанцій, вказані особи та ще двоє осіб, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені, у 2014 році брали участь у збройній агресії російської федерації проти України у складі не передбаченого законом збройного формування, що безпосередньо керувалося й контролювалося невстановленими службовими особами збройних сил країни-агресора. Діючи за попередньою змовою із цими особами та виконуючи їхні явно злочинні накази, всі засуджені на лінії розмежування між силами супротивника, використовуючи зброю, безпосередньо обстрілювали позиції, знищували живу силу та бойову техніку Збройних Сил України, Національної гвардії України, підрозділів територіальної оборони й інших правоохоронних органів України.
Окрім цього, засуджені у складі організованої злочинної групи із застосуванням зброї викрали шістьох осіб, незаконно позбавляли їх волі та залучали до робіт воєнного характеру; порушили встановлені міжнародно-правовими нормами закони і звичаї війни; незаконно придбали, зберігали та носили при собі вогнепальну зброю і патрони до неї.
Розглянувши касаційні скарги, Велика Палата ВС частково задовольнила їх. Тож відповідних осіб засуджено за ч. 1 ст. 438 і ч. 2 ст. 260 КК України.
Водночас ВП ВС скасувала вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині засудження вказаних осіб за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрила кримінальне провадження в цій частині у зв’язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України.
Крім того, ВП ВС виключила з оскаржуваних судових рішень кваліфікацію дій засуджених за ч. 3 ст. 146 і ч. 1 ст. 263 КК України як зайву.
Із повним текстом постанови ВП ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 415/2182/20 (провадження № 13-15кс22) можна буде ознайомитися в ЄДРСР – https://reyestr.court.gov.ua/.
_03_03.png)
