Право на справедливий суд

Кожна людина, для визначення її прав і обов’язків і для встановлення обґрунтованості пред’явленого їй кримінального обвинувачення має право на основі повної рівності на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом (стаття 10 Загальної декларації прав людини).

Право на справедливий судовий розгляд закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини), яка гарантує кожній людині при визначенні її громадянських прав та обов’язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий суд охоплює вимоги до суду та його складу (суд, встановлений законом; вимоги щодо незалежності та неупередженості), а також процесуальні гарантії під час судового розгляду (право на доступ до суду; рівність сторін; публічний розгляд справи; презумпція невинуватості; розгляд справи у розумний строк; доступ до адвоката або можливість представляти себе самостійно; обґрунтованість рішення).

Основоположними елементами права на справедливий суд є верховенство права та належне здійснення правосуддя незалежним і безстороннім судом.

Незалежність судової влади забезпечує кожній особі право на справедливий суд і тому є не привілеєм суддів, а гарантією поваги до прав людини та основоположних свобод, що дає змогу кожній особі відчувати довіру до судової системи (Рекомендація CM/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів).

Відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Заклики, зокрема у коментарях до публікацій, розміщених у соціальних мережах, до здійснення насильства щодо суддів, підпалів, знищення чи пошкодження будівель судів, мають ознаки кримінальних правопорушень і є неприпустимими.

Якщо право особи на справедливий суд порушено, держава несе за це відповідальність, зокрема й за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана парламентом.

Під час здійснення повноважень парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини проводиться моніторинг додержання гарантованих міжнародними актами та національним законодавством прав учасників судового процесу, зокрема з метою виявлення проблем у сфері забезпечення права на справедливий суд, запобігання системним порушенням прав і свобод людини, сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України та міжнародним стандартам. 

Джерело