Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
05 липня 2023 року Одеський апеляційний суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області, законного представника обвинуваченого, захисника, та обвинуваченого на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2022 року у кримінальному провадженні по справі №504/834/20 (номер провадження 11-кп/813/390/23), виніс ухвалу, якою апеляційні скарги законного представника обвинуваченого, захисника та обвинуваченого залишив без задоволення.
Під час апеляційного розгляду обвинуваченим була надана змінена апеляційна скарга, в якій останній не заперечував фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, однак вважав, що судом помилково кваліфіковано його дії за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки, відсутні докази, що свідчать про умисел на вбивство потерпілої з метою заволодіння майном.
Апеляційний суд зазначив, системний аналіз кримінального закону свідчить, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
З досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено наступне: обвинувачений створив умови для усамітнення з потерпілою; мобільний телефон марки, який був вилучений працівниками поліції в ломбарді, належав потерпілій, у момент вчинення злочину перебував у неї, обвинувачений був обізнаний про це; терміновість дій обвинуваченого щодо реалізації мобільного телефону, від імені іншої особи, відразу ж після вчинення злочину, - поза розумним сумнівом свідчать про наявність та зміст умислу, направленого саме на вчинення розбійного нападу, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та на умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів.
Апеляційну скаргу прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області суд задовольнив. Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, суди повинні враховувати, що конфіскація майна, як додаткове покарання, відповідно до ст. 98 КК України, не може бути призначена особі, що вчинила злочин у віці до 18 років, навіть у тому разі, коли на час розгляду справи судом вона досягла повноліття. Обвинувачений ж у цій кримінальній справі вчинив злочини у неповнолітньому віці, а тому призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна суперечить вимогам закону.
Одеський апеляційний суд змінив вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2022 року в частині призначеного покарання.
Обвинуваченому призначено покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України (розбій з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень) у виді позбавлення волі на строк 8 років;
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів) у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Згідно зі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 31.07.2019р., остаточно призначено обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
В іншій частині вирок залишено без змін.